вибілювати

Приклад 1:
ÅËÅÃ²ß Ç ÍÀÄÂÅײВßÌ фраза обірвалася надвечір’я малинові вітрила несе море ще далі аніж нам видається однак це ти припливаєш і припливаєш тільки б прибитися берега по хисткому насланому промінню занурюєшся по кісточки прийди сонце ще йде по вечірньому прузі по кісточки у землі птаством осіяні ліси душі осяяні розлукою квіти лиця ховають у подолки в нашій вітчизні ще там у подихові вітчизни визрівають наші сини в юнаків відчиняють дочки для зітхань вуста міста підростають щось міняється і невловиме зостається дим таким же скільки віків ковтаємо найсолодший мов мед а тут горить ліс але без нього земля горітиме але без нього камінь неба розпукає від вогню що також Світогляд Святовита 37~без диму стоїть уповні вся як є розпука це так навертає чорний шлях свій керунок зі степів євшану половецький вітер досягає моїх вух сиком аркану лементом ясиру ось тобі ілюзія вечір’я малинові вітрила над лісом а море ще далі таки невимовно далеко і та єдина що може перейти хвилі не переходить забуло людство додуматись до пошти і полотно паперу вибілювати мов кості на вітрі і літери ще докириличного алфавіту поховані у закапелок пам’яті софії як павутинки подряпин як щеплення на корі деревця що не прижилося тільки не бачу філіграні твого поцілунку навіть до світла не бачу випробуваного стражданням водяного знаку сльози спопеляєш нетерпінням дороги і мости перекидаєш понад бескиддя і порожнечі простір стискуєш у жмені а існує цивілізація з відеотелефоном радіо телебаченням подоланням надзвукового бар’єру та й інші винаходи наступають на п’яти а бачу чую знаю дотикаю тебе вас усіх допотопним способом бо у сні либонь цей світ не для нас у час розлуки обірвалася фраза домолюю І. Калинець. Невольнича муза ~38 домислене закінчення надвечір’я ні таки вечір крижаними вітрилами долає шлях а море а наше місто а діти наші ще далі аніж нам здається 4.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”