Вибучений (від дієслова “вибучити”) — такий, що має випуклість, опуклість; опуклий, випуклий, з округлим виступом.
Вибучений — такий, що має булавий, потовщений кінець; булавий.
Словник Української
Буква
Вибучений (від дієслова “вибучити”) — такий, що має випуклість, опуклість; опуклий, випуклий, з округлим виступом.
Вибучений — такий, що має булавий, потовщений кінець; булавий.