вибутитися

1. (розм.) Втратити бутину, тобто втратити майно, гроші, засоби до існування внаслідок нещасного випадку, крадіжки, поганого ведення справ тощо; розоритися.

2. (перен., розм.) Втратити щось важливе, цінне (наприклад, можливість, становище, надію); опинитися в невигідному становищі.

Приклади:

Відсутні