вибутися

1. (діал.) Вибухнути, розірватися з сильним гуркотом, тріском; лопнути, розлетітися на шматки від внутрішнього тиску або удару.

2. (перен., діал.) Раптово та шумно виявити свої почуття (гнів, обурення, регіт); вибухнути, виплеснутися.

Приклади:

Відсутні