вибути

1. Залишити якесь місце, припинити перебування десь, вийти з певного простору або середовища.

2. Припинити членство або участь в якійсь організації, групі, навчальному закладі тощо; бути виключеним, звільненим.

3. Розірватися, зруйнуватися внаслідок внутрішнього тиску або сили (про оболонку, ємність тощо); лопнути.

4. Різко та несподівано виявитися, проявитися (про почуття, емоції, явища).

Приклади:

Приклад 1:
І гостре бажання зринає, мов рик: ще вистане мужності вибути вік, ще виживу, вистою, викричу я, допоки поглине мене течія. Хай світ збожеволів, та розум ясний ізісподу входить у витлілі сни.
— Невідомий автор