вибичуватися

1. (розм.) Поводитися вибрикувато, витівкувато; виявляти непокору, своєрідність у поведінці, часто з метою привернути увагу.

2. (перен., розм.) Виділятися серед чогось своєю незвичністю, дивністю, різким відхиленням від загального тла або норми (про предмети, явища тощо).

Приклади:

Відсутні