1. (у фізіології) нервове закінчення, що передає імпульси від центральної нервової системи до виконавчих органів (м’язів, залоз).
2. (у біохімії та молекулярній біології) невелика молекула (наприклад, білок, гормон), що, зв’язуючись з ферментом або рецептором, змінює (підсилює або пригнічує) його активність.
3. (у кібернетиці та робототехніці) виконавчий пристрій або механізм робота, що безпосередньо здійснює дії на об’єкт керування (наприклад, маніпулятор, двигун).