ефеб

1. У Стародавній Греції — юнак віком від 18 до 20 років, який проходив обов’язковий курс військової та громадянської підготовки (ефебію) для отримання повних прав громадянина.

2. У мистецтві та літературі — зображення або образ юнака, що перебуває в періоді розквіту краси, часто уособлення ідеалу чоловічої молодості.

Приклади:

Відсутні