1. Властивість художнього твору (зокрема, музичного, літературного, театрального), що полягає у його виконанні, побудові або характері як невеликого, технічного вправового твору (етюду), часто з акцентом на відпрацюванні окремої майстерності, прийому алі на експерименті, аніж на завершеному ідейно-художньому цілому.
2. У музичній педагогіці та виконавстві — технічна складність, вправовий характер музичного твору або його фрагменту, що вимагає особливої уваги до відпрацювання певних навичок.