1. (лінгв.) Початкова форма слова, його первісне значення та звучання, що встановлюється шляхом етимологічного аналізу; етимологічна основа.
2. (істор., рел.) У давньогрецькій міфології — божество-покровитель, дух-засновник роду, родини або місцевості, що часто ототожнювався з героєм-епонімом.