Ажитація, -ї, ж. (застаріле). Стан сильного збудження, нервове хвилювання.
Приклад використання: Йон перебував у стані ажитації й щось гарячково шепотів сусідові (Коцюб., І, 1955, 277).
Приклад використання: Схвильований, він почав махати руками й розкидати папери (Смолич, І, 1958, 383).