велітися

1. (заст.) Бути наказаним, призначеним вищою силою, долєю; відбуватися за волею Божою або за вищим велінням.

2. (перен., рідк.) Бути бажаним, наміченим; мати намір щось зробити, плануватися (часто з відтінком іронії або про волевиявлення).