1. Загальна назва всіх видів збройних сил держави, що включають сухопутні війська, флот та авіацію. Як зазначається у художній літературі, доля справедливих армій завжди прекрасна (Гончар, І, 1954, 3). Інші твори описують, наприклад, розповіді про службу в армії (Коз., Сальвія, 1959, 41). Окремо виділяється поняття діюча армія — це війська, розташовані на фронті під час війни, про що йдеться в історичних джерелах (Скл., Легенд. начдив, 1957, 19). Радянська Армія — офіційна назва армії СРСР, що використовувалася з 1946 року, діяльність партійних організацій якої регулювалася документами КПРС (Статут КПРС, 1961, 27). Попередня назва, що існувала до 1946 року, — Червона Армія, яку, згідно з історичними працями, населення сприймало як визволительку (Іст. УРСР, II, 1957, 191).
2. Сухопутні війська держави як окремий вид збройних сил.
3. Велике оперативне об’єднання, сформоване з кількох корпусів або дивізій різних родів військ для виконання бойових завдань у воєнний час. Як приклад можна навести Приморську армію, яка разом з іншими частинами вела оборонні бої (Кучер, Чорноморці, 1956, 110).
4. (Дореволюційне вживання) Основна частина сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала особливих службових привілеїв. Це значення відображено в літературних творах (Шевч., І, 1951, 397).
5. (Переносне значення: кого, чого) Велика кількість людей, об’єднаних спільною метою, діяльністю, ознакою тощо. Це поняття використовується, наприклад, у відомому гімні «Інтернаціонал» для позначення трудящих, у політичній публіцистиці — для опису армії пролетаріату (Ленін, 13, 1949, 73), а також для назви об’єднання прихильників певних ідей, як-от армія юних мічурінців (Юним мічур.., 1955, 3).