арештант

Арештант — це особа, яку затримано та утримується під вартою; заарештована людина або в’язень.

У художній літературі це слово вживається для позначення ув’язнених: наприклад, коли арештанти беззаперечно виконують розпорядження наглядача (Фр., 1951); або коли вони постають у в’язничному одязі серед похмурої атмосфери тюрми (Коцюб., 1955); також вони фігурують у сценах прощання із рідними місцями (Донч., 1956).

Приклади:

Приклад 1:
Квізітник — тут: арештант (ірон ); взагалі: урядовець, що стягує борги (реквізує речі), судовий виконавець. Кервавити — кривавити.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Лазько то був арештант, що ходив з тюрми на роботу в город; через нього Левдик подавав про себе товаришам звiстки. — Бачив… Я й забув пак розказати… На бульварi вiн робив… Пiшов i я на бульвар: паличку в руки та й iду собi — от, кавалер на гуляння, туди-сюди паличкою крутю… А вони ямки копають, дерево садити.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”