аргумент

1. Книжне. Підставою чи доказом, що їх наводять для обґрунтування або підтвердження чогось, є аргумент. Критик має висловити словами те, що відчуває загал. Щось можна обставити аргументами чи підвести під вищі принципи. Буває, що ніякі аргументи когось не переконують.

2. Математичне. Аргумент — це незалежна змінна величина. Коли дві величини пов’язані між собою, та з них, якій можна надавати довільних значень, і називається незалежною змінною, або аргументом.

Приклади:

Приклад 1:
Тут кожен аргумент, по суті, тільки додавав підсудному строку. Користуючися своїм правом ставити запитання свідкові, Василь ставив мені запитання — питомо риторичні, в яких уже було закладено відповідь і які містили в собі інформацію про те, як провадилося слідство.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Для мене се не так сильний аргумент, бо я не ототожнюю політичної й культурної зв’язі з племінною, етнографічною, але для д. Шахматова, що з сеї сфери бере аргументи для своєї теорії, ся обставина повинна велике значіння. Київ, Чернігів, Переяслав, сей полянсько-сіверянський трикутник, — то підстава політичного й культурного життя старої Русі, від перших докладніших звісток про неї (початків X в.).
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 3:
Се так, але се, властиво, аргумент contra[17]: ім’я «Сіверського», очевидно, зв’язане було з верхів’ям Дінця, що дійсно випливає з сіверського Посейм’я, і се верхів’я з тою назвою противставлялося чи верхнім його притокам, що, мабуть, также мали ім’я Дінця (так, «Донецьке городище» лежить на р. Удах), або середній і нижній його часті. В пізнішій номенклатурі, переданій нам в люстраціях українських замків середини XVI в., ім’я Сівери, «уходовъ Сиверскихъ» прикладалося до літописної території сіверян — далі Посулля воно на полуднє не йде.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”