Аргументованість, -ості, ж., книжне. Абстрактний іменник, утворений від прикметника “аргументований”.
Як приклад використання: великий світовий авторитет нашої літератури забезпечили такі її якості, як народність, партійність, наукова обґрунтованість і достовірність, правдивість, а також високий ідейно-художній рівень (Робітнича газета, 4 жовтня 1974 р., стор. 1).