АМОРАЛЬНИЙ, -а, -е. Таке, що не відповідає нормам моралі; безморальний.
Як зазначається у джерелі “Наука…” (1960, №2, с. 11), радянське суспільство, тісно взаємодіючи з державними органами, неухильно активізує діяльність, спрямовану на комуністичне виховання робітників та протидію вчинкам і проявам, що є аморальними.
Згідно з публікацією в “Літературній газеті” від 11 березня 1959 року (с. 3), письменник Василь Козаченко у своїй повісті “Сальвія” ставив за мету розкрити сутність людей, які характеризуються егоїзмом, егоцентризмом та ставленням до жінки, що є аморальним.