аморальність

Аморальність — це абстрактний іменник, утворений від прикметника «аморальний».

У творі «Життя К.-Карого» (1957) зазначено, що у п’єсі «Глитай, або ж Павук» Карпенко-Карий основним об’єктом зображення робить розкриття аморальності, розбещеності, лицемірства та підступності головного героя.

Приклади:

Приклад 1:
Він виступив як виразник ідей гуманізму та селянського просвітительства, різко засудив хижацькі інтереси панівних класів, їх злочинність та аморальність, жорстокість і зажерливість, паразитизм і пихатість. Протягом усього життя Сковорода послідовно уникав всього того, що могло уярмити його дух і волю до свободи, і з повним правом заповів написати на могилі слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”