Приклад 1:
Рано-вранці 11 березня з вікна свого номера у венецій ському готелі «Білий » викинувся у вічність вод Великого Каналу добре знаний у Львові український поеті культуро лог молодшої генерації, уродженець міста Чортополя Стас Перфецький. Він не взяв із собою туди майже нічого, залишивши на письмовому столі навіть окуляри, а на підточеному шашелем і цвіллю підвіконні розчахнутої в невідоме брами вікна — черевики, повернуті носаками «до виходу».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
..ті що відходять, своїм прощальним, відчайдушним поглядом виривають нас із життя.. або ж у своїм плавнім польоті фотографують нас у невиразному просторі, байдуже покидаючи тут, далеко внизу, ніби даруючи нам вічність.. Завіса ДІЯ III Інший час, інакші люди.. Кухня. Вона трохи глибше.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Такі фігури, які таємно зображували вічність, бували у стародавніх вирізані на печат ках, перснях, на посуді, на таблицях, на стінах храмів, з цієї причини названі hieroglyphica (ієрогліфіка), тобто священна скульптура, або різьба а тлумачі названі hiérophantes – священноявителі, або mystagogi – тайнознавці22. Звичайно, ніхто б не міг розуміти і, дивлячись, не бачив би, наприклад, земної кулі, зображеної з царською короною і скіпетром, та перевернутої, якщо б не було підписано таке: “Дурень уповає на нього”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
