Епіпалеоліт — археологічний термін, який позначає фінальну, заключну стадію палеоліту, що характеризується перехідними рисами від мисливсько-збиральського господарства кам’яної доби до мезоліту.
У вузькому, регіональному значенні — назва конкретних археологічних культур пізнього палеоліту в Північній Африці та на Близькому Сході, що існували приблизно 20-10 тис. років тому.