германування

1. (істор.) Процес поширення німецької мови, культури, звичаїв та впливу серед інших народів, особливо на територіях Східної Європи, що часто супроводжувався колонізацією або політичною асиміляцією.

2. (лінгв.) Надання німецького характеру мові, запозичення німецьких мовних елементів або перетворення іншомовних слів за німецьким зразком.

Приклади:

Приклад 1:
У нього в полі залишався раз у раз хліб, недомолочений у скиртах, і солома з-під молотіння та германування в ожередах. Усі ці залишки глядів лановий, старий дід Маркура Пупань.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”