АМОРФНИЙ, -а, -е. 1. (хімія, геологія) Властивий речовинам, що позбавлені кристалічної структури. Речовини поділяються на кристалічні та аморфні, останні характеризуються відсутністю впорядкованого, симетричного розташування атомів чи молекул (Наука.., 10, 1956, 10). До таких тіл належать, наприклад, скло, смоли та пластмаси (Токарна справа.., 1957, 39).
2. (книжн.) Позбавлений чіткої форми, невиразний, нечіткий. Зокрема, повість Івана Ле «Інтеграл» має аморфну композицію, оскільки в ній відсутня ясна сюжетна лінія (Іст. укр. літ., II, 1956, 546).
^ Аморфні мови — термін, що означає ізолюючі мови (див. мова).