1. (у мовознавстві) такий, що стосується енклітики; властивий енклітиці. Наприклад: енклітичні частки.
2. (про слово) такий, що є енклітикою, тобто не має власного наголосу й приєднується фонетично до попереднього слова, утворюючи з ним єдине акцентне ціле. Наприклад: енклітичні займенники.