1. (у ветеринарії та епізоотології) такий, що постійно існує на певній території серед тварин, має природну вогнищевість і проявляється спорадичними випадками захворювання, не поширюючись широко (про інфекційну хворобу).
2. (у біології та екології) властивий певній, часто обмеженій, території або середовищу; місцевий, автохтонний (про вид, популяцію, явище).