АЛЯРМОВИЙ, -а, -е. Застарілий та нечасто вживаний прикметник, що походить від іменника «алярм» і має значення «тривожний». У художньому тексті: «— Тате, чуєш? — промовив Дувідко. — Дзвінок із ями. — Ну, що ж у тім дивного? — Алярмовий дзвінок!» (Фр., VIII, 1952, 401).