вівчарик

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вівчар” — пастух, який випасає вівці.

2. Народна назва для невеликих птахів родини вівчарикових (Phylloscopus), переважно комахоїдних, що поширені в Євразії.

3. Рід птахів (Hippolais) з родини очеретянкових, представники якого живуть у чагарникових заростях.

Приклади:

Приклад 1:
До нас зозуленька у гості прилітає І весело кує, як в тихому кутку; Вівчарик на сопілку грає Під явором, у холодку; Співає соловей, неначе у садочку, А серед ночі, в тихий час, Тут мавочки гуляють у таночку І ясний місяць дивиться на нас. — Коли б не ми, то й ви б не шелестіли, — Коріння загули із-під трави, — Коли б ми вам не піддавали сили, То не бриніли б ви… — Чого сюди корінням озиваться?
— Котляревський Іван, “Енеїда”