емпіричний

1. Пов’язаний з емпірикою, тобто отриманий на основі досвіду, спостереження або експерименту, без опори на теорію чи абстрактні міркування.

2. У філософії: властивий емпіризму, що визнає досвід єдиним джерелом пізнання.

Приклади:

Приклад 1:
Ще з незапам’ятних часів у Вавилонії велися спостереження за зоряним небом — нагромаджувався емпіричний матеріал з астрономії. Успіхи шумерів, а особливо вавилонців у цій галузі природничо-наукових знань були просто неймовірними, якщо зважити на тодішній низький технічний рівень суспільства.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”