drevosliv.com

Словник Української

алогічність

Буква

Алогічність, -ності, ж. (книжн.). Абстрактний іменник, утворений від прикметника «алогічний». Дослідження радянських учених-психологів спростовують теорію про алогічність як властивість мислення дітей молодшого та дошкільного віку (Радянська психологічна наука…, 1958, с. 190).

Приклади:

Приклад 1:
Очевидно, саме скандальність та нарочита алогічність більшості з них пояснюють майже цілковиту відсутність більшменш серйозних досліджень, що стосувалися б становлення джазу в промислових регіонах Півдня тодішньої Російської імперії. Історія, що тут наводиться, є особливо дивною та не до кінця вивченою.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

More posts