Алод — це форма повної та спадкової земельної власності, що існувала в Західній Європі в ранньофеодальний період. Вона сформувалася в VI–VII століттях в результаті розкладу общинного землекористування.
Володіння алодом, на відміну від бенефіцію чи феоду, не накладало на власника зобов’язань нести феодальну службу або виконувати інші повинності.