врізання

1. Дія за значенням дієслова врізати — різкий, сильний удар, зіткнення чогось із чимось, що супроводжується характерним звуком.

2. Технологічна операція в поліграфії, металообробці, деревообробці тощо, що полягає у вирізанні, прорізанні матеріалу за певним контуром за допомогою спеціального інструменту або обладнання.

3. У геології — глибоке вдавлювання, внедрення однієї гірської породи в іншу, що відбувається в результаті тектонічних процесів.

4. У архітектурі та будівництві — спосіб з’єднання елементів конструкції (наприклад, колод, брусів), при якому кінець одного елемента входить у вибірку, зроблену в іншому.

Приклади:

Приклад 1:
,tg=+ ϕ ; 2 10 50l , … ,= , де l – довжина оброблюваної поверхні, мм; l1 – глибина врізання, мм; l2 – довжина перебігу інструмента, мм; S – подача на один оберт загото- вки або інструмента, мм/об; i – кількість робочих ходів; n – кількість подвійних ходів або частота обертання інструмента чи заготовки, об/хв; t – глибина різання, мм; ϕ – головний кут різця у плані, °. Для однієї операції штучний час Tшт становить шт o доп обс орг відпTT T T T T= ++++ , де Tо – основний технологічний час; Tдоп – допоміжний час на встанов- лення, закріплення й знімання заготовки, підведення й відведення ін- струмента, вимірювання та управління верстатом; Tобс – час на технічне обслуговування ( змащення, видалення стружки, заміну інструменту); Tорг – час на організаційне обслуговування ( підготування або приби- рання верстата та робочого місця); Tвідп – час на відпочинок і персона- льні потреби.
— Тютюнник Григорій, “Вир”