1. Дія за значенням дієслова “врівноважувати”; надання рівноваги, зрівноваження, урівноваження.
2. Стан, коли сили, впливи, якості тощо зрівноважені, урівноважені; збалансованість.
3. У техніці, фізиці — усунення або зменшення дії динамічних навантажень, що виникають через нерівномірність руху частин механізмів, обертання роторів тощо.
4. У психології — досягнення стабільного психічного стану, гармонії внутрішніх сил та емоцій.