врятування

1. Дія за значенням дієслова “врятувати”; порятунок від небезпеки, знищення, загибелі або іншої негативної ситуації.

2. Результат такої дії; стан порятунку, збереження життя, здоров’я, майна тощо.

3. (у релігійному контексті, часто з великої літери) Спасіння душі, здобуття вічного життя, благодаті; центральна концепція в християнстві та інших релігіях.

Приклади:

Приклад 1:
В середині 60-х років у Нільську долину було споряджено найбільшу в історії археологічних розкопок міжнародну експедицію для обстеження території Північного Судану, яка мала слати дном штучного моря у зв’язку з будівництвом висотної Асуанської греблі, та врятування найбільш цінних історико-культурних пам’яток. Члени цієї археологічної експедиції до 1980 р. перемістили на нове місце понад два десятки фортець, храмів і святилищ, у тому числі гігантський скельний храм Рамзеса II в Абу-Сімбелі (на новому місці він зберіг не лише свій зовнішній вигляд, а й колишню географічну орієнтацію), храм Ізіди на острові Філе (його перемістили на сусідній острів Агілкія).
— Невідомий автор

Приклад 2:
А спробуй сказати їй, що вона в ім’я вищої честі, в імя врятування життя другої людини, повинна піти й оддати свою честь, — що вона на те відповість? О ні, цього їй і натяком не можна казати.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”