вояцтво

1. Власна назва українського добровольчого формування, створеного 2014 року для участі в російсько-українській війні на сході України; пізніше — добровольчий рух, що об’єднує ветеранів та волонтерів на підтримку Збройних Сил України.

2. (заст.) Військо, збройне формування, ратне братство (уживається переважно в історичних чи поетичних контекстах).

Приклади:

Приклад 1:
Свічеччине вояцтво заметушилося, бо стріляти з рушниці, коли перед тобою в сідлі стриба голова монашки, — то справа непевна та й небезпечна. — Дівчат — додолу!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”