Властивість або стан того, що є елементарним, тобто простим, основоположним, що складається з найпростіших частин або не розкладається на простіші складові.
У математиці та логіці: властивість поняття, твердження або дії, що є первинним, невиведеним, що приймається за основу без додаткового визначення чи доведення.
У філософії та науці: властивість фундаментальних, неподільних одиниць (елементів), з яких утворюються складніші системи та явища.