вокал

1. Спів як вид музичного виконавства; сукупність вокальних засобів вираження, що характеризують манеру співу певного виконавця або колективу.

2. Вокальна партія у музичному творі; частина музики, призначена для співу.

3. Розділ музичної педагогіки, що вивчає теорію та техніку співу; навчальна дисципліна з постановки голосу.

Приклади:

Приклад 1:
Касети (аудіо та ін): — програма Тома Вейтса «The Black Rider» (1993, Island Records Inc.) — Іванові «Джонові» Бомбасу, гітара, вокал; — підпільні записи Джіма Моррісона з дуетом «Баккара» (квартирний варіянт) — Апексові «Олексі», реп-енд-блюз; — повні зібрання Джіммі Гендрікса та Б. Б. Кінга (за винятком Лу Ріда) — Ронові «Чайці» Сігалу; — поезомюзикл «Крайслер Імперіял» (третя редакція), автентичний цифровий запис, Віденська опера, 1993, з Монтсеррат Кабальє в ролі Мелісанди Гараздецької — Павлові Мацапурі, Київ; — «Е1 condor pasa», музика перуанських індіянців з Марієнплятцта інших площ Європи — Львівській муніци­ пальній поліції; — запис мого виступу в опері «Орфей у Венеції», театр «Ля Феніче», 8 березня 1993 р. (піратський) — вже згаду­ ваному Йосипові Фр., диригентові.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Він цей вокал підносив, як бокал. У нього був метелик на маніжці.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”