АХНУТИ, дієслово, доконаного виду, розмовне. Однократна дія до «ахати» (вигукнути «ах» від раптового враження). Приклад: Євгеній аж ахнув від несподіваного повороту подій (Фр., VII, 1951, 310). Швець Омелько, довго вдивляючись у вершників, раптом ахнув і зблід (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17). Несподівано чорнолісся сухо ахнуло двома пострілами (Стельмах, На .. землі, 1949, 284).
У другому значенні: вистрілити, зробити постріл. Приклад: Кулеметник із башти ахнув довгою чергою по вікнах будинку, біля якого метушилися посильні (Ю. Янов., І, 1958, 277).