водичка

1. Зменшувально-пестливе від слова “вода” — невелика кількість чи легка форма води, часто вживається для позначення чистої, прозорої, приємної на смак рідини.

2. Розм. про легкий, ненасичений напій (наприклад, слабкий чай, компот або розведений сік).

3. Мед. Розм. про фізіологічний розчин, лікарські розчини для ін’єкцій або інфузій, що вводяться в організм (“крапельниця”).

4. У технічній та побутовій лексиці — рідка, часто недостатньо концентрована складова чогось (наприклад, “водичка замість палива”).

Приклади:

Приклад 1:
З її золотої ніжки скрапувала бліда місячна водичка… Встав на ноги й Петро. Кинув поглядом на коня, на арабку, оглянувся на Дністер, помітив прибиту до берега свою шапку, заточився, підійшов, нагнувся, підняв.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”