внук

Син сина або дочки по відношенню до їхніх батьків.

У множині (внуки): нащадки, потомство.

Переносно: про молодого представника, послідовника якоїсь справи, традиції, покоління.

Приклади:

Приклад 1:
У бічній кімнатці за роялем маленький внук Кочурів («Роман, а не Повість», — жартував Григорій Порфирович), виграє досить вправно і впевнено свій дитячий репертуар — і на обличчі діда гордість, замаскована іронічною усмішкою. Втікаючи від життєвих катаклізмів, я пересиджую кілька днів у Кочуровій мансарді.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”