виярок

1. (геол.) Глибока, вузька долина з крутими схилами, що утворилася в результаті розмиву ґрунту та гірських порід тимчасовими водними потоками; яр, балка.

2. (перен., заст.) Глибокий, важкий смуток, розпач; душевна рана, безодня страждань.

Приклади вживання слова

виярок

Приклад 1:
Виярок – невеликий яр, що частко во заріс кущами та деревами. Базис ерозії .
— Тютюнник Григорій, “Вир”