Ауспіції — це давня практика ворожіння та спроби передбачити майбутнє, корені якої сягають часів дотрипільських культур. У Стародавньому Римі її здійснювали авгури, які тлумачили волю богів, спостерігаючи за польотом і голосами птахів, способом, у який тварини кльовали зерно (наприклад, бадьорий клювання вважалося добрим знаком). Цей обряд особливо часто використовувався у військових походах, тому разом із легіонами часто їхав спеціальний доглядач з возом, де утримували курчат. Також увагу звертали на поведінку чотирилапих тварин, астрономічні феномени та інші незвичайні події. Найбільш значущими вважалися спостереження за небесними явищами — грозами, блискавками та формами хмар, тоді як інші методи (на кшталт спостережень за птахами) мали другорядне значення. Для проведення таких ритуалів у Римі існували спеціально відведені місця.
У переносному значенні це слово означає ознаки майбутнього, передвістя або прикмети.