аутодафе

Аутодафе — іменник середнього роду, незмінний. У період середньовіччя так називали публічну страту на багатті, коли спалювали осіб, визнаних інквізицією єретиками, або ж твори, що кваліфікувалися як єретичні.

Приклади:

Приклад 1:
Десь за годину перед засіданням до мене у відділ зайшов Леонід Махновець, поклав на мій стіл пачку транквілізатора і сказав: «Перед аутодафе…». Якісь серйозні ідеологічні закиди до моєї роботи, побудованої на суто естетичному аналізі й мікроаналізі тексту Шевченка, важко було знайти, але й пропонувати до друку під маркою Інституту роботу з моїм одіозним прізвищем не можна було.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”