гармонізація

1. Дія за значенням дієслова гармонізувати; наведення до гармонії, узгодження, усталення відповідності між різними елементами, частинами чи системами.

2. У музиці: складання гармонічного супроводу до мелодії; оздоблення музичного твору або його частини засобами гармонії.

3. У міжнародних відносинах та праві: процес зближення, узгодження національних законодавств, стандартів, норм, правил різних країн для створення єдиної правової чи економічної системи (наприклад, гармонізація законодавства в ЄС).

Приклади:

Приклад 1:
Другий етап – 1910–1959 рр.. Розробляється і постійно удосконалюється теорія « людських відносин», в основі яких – концепція « якості життя на роботі», гармонізація відносин між власниками засобів виробництва і найманими робітниками. Як наслідок – створюються теорії конфліктів, участь робітників у прибутках, тощо.
— Котляревський Іван, “Енеїда”