Атрофований, -а, -е. Дієприкметник минулого часу, утворений від дієслова «атрофуватися»; використовується також у ролі прикметника.
У значенні прикметника: такий, що зазнав атрофії, зменшення або зникнення. Наприклад, у фізіології: після досягнення шістдесятирічного віку спостерігається зростання кількості нервових волокон, що атрофувалися (за даними «Фізіологічного журналу», том VII, випуск 1, 1961 р., сторінка 114).