drevosliv.com

Словник Української

вирости

Буква

1. (дієслово) Стати більшим за розміром, збільшитися в зростанні; розвинутися, досягти певної стадії розвитку (про рослини, організми).

2. (дієслово) З’явитися, утворитися, збільшившись у кількості або обсязі (про волосся, бороду, нігті тощо).

3. (дієслово) Стати дорослішим, старшим; набратися досвіду, розвинути свої здібності, стати більш зрілим (про людину).

4. (дієслово) Збільшитися в масштабах, розширитися, піднятися на вищий рівень (про місто, підприємство, почуття, явище тощо).

*Зауваження: У контексті, де зазначено частину мови “іменник”, слово “вирости” подано помилково, оскільки це дієслово. Наведене визначення відповідає саме дієслову. Іменникових форм (типу *виріст, виростання) це слово безпосередньо не утворює.*

Приклади:

Приклад 1:
Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички — не дочки… Та, правда, ти сього не зрозумієш… Щоб наші людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі. Ти розкажи мені, я зрозумію, бо я ж тебе люблю… Я ж пойняла усі пісні сопілоньки твоєї.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Я ж їм син… Ну, син, – то що? Бач… їм така невiстка не до мислi… Вони не люблять лiсового роду… Тобi недобра з їх свекруха буде! У лiсi в нас нема свекрух нiяких. Навiщо тi свекрухи, невiстки – не розумiю! Їм невiстки треба, бо треба помочi, – вони старi. Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички – не дочки… Та, правда, ти сього не зрозумiєш… Щоб нашi людськi клопоти збагнути, то треба справдi вирости не в лiсi. Ти розкажи менi, я зрозумiю, бо я ж тебе люблю… Я ж пойняла усi пiснi сопiлоньки твоєї. Пiснi! То ще наука невелика! Не зневажай душi своєї цвiту, бо з нього виросло кохання наше! Той цвiт вiд папоротi чарiвнiший – вiн скарби т в о р и т ь, а не вiдкриває. У мене мов зродилось друге серце, як я його пiзнала.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
А поскiльки диктатура наша… Словом, ви мене розумiєте: нам треба за рiк-два-три вирости не на вершок, а на весь сажень. З комунiстичним привiтом.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

More posts