електризація

1. Фізичне явище, внаслідок якого тіло набуває електричного заряду після контакту з іншим зарядженим тілом або в процесі тертя, індукції тощо; накопичення електричних зарядів на поверхні предмета.

2. Процес забезпечення електричною енергією промислових підприємств, населених пунктів, сільського господарства тощо; впровадження електрики в різні сфери життя та виробництва.

3. Перенісне значення: стан сильного нервового збудження, піднесення, напруженості, що охоплює когось або відчувається в колективі, суспільстві.

Приклади:

Приклад 1:
Явище перерозподілу вільних носіїв заряду у провіднику під дією зовнішнього електричного поля, внаслідок чого виникає електризація, називається електроста- тичною індукцією або електризацією ч е- рез вплив. Індуковані на гранях заряди ств о- рюють всередині провідника внутрішнє електростатичне поле внE  , яке діє на віл ь- ні електрони із силою внEqF2  = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”