1. Письмова або усна зобов’язальна заява, підтвердження, що дає певні права, забезпечує виконання чого-небудь або підтверджує якість, справність чогось.
2. У цивільному праві: зобов’язання, за яким одна особа (гарант) відповідає перед кредитором іншої особи (боржника) за виконання останнім його зобов’язання повністю або в частині.
3. У міжнародному праві: міжнародний договір або одностороння заява держави, що зобов’язується забезпечити дотримання певних умов або статусу.
4. Переносно: умова, обставина, що сприяє, забезпечує здійснення, успіх чого-небудь.