Атмосферний, -а, -е. Прикметник, утворений від іменника «атмосфера». 1. Позначає належність до атмосфери або зв’язок із нею, наприклад: атмосферний азот.
2. Такий, що формується або має місце в атмосфері. Наприклад, сильний ураган, зокрема атмосферний вихор, здатний підіймати та переміщувати навіть дуже масивні об’єкти (Наука.., 7, 1958, 42). До цієї категорії належать атмосферні опади та атмосферна електрика.
^ Окремим важливим поняттям є атмосферний тиск — це сила, з якою стовп повітря, що простягається від верхніх шарів атмосфери до земної поверхні, тисне на неї. Його середня величина становить 1,033 кг/см². Коливання атмосферного тиску та температури в Арктичному регіоні безпосередньо впливають на погодні умови в Європі (Видатні вітч. географи.., 1954, 130).