1. Процес вилучення розчинних речовин із ґрунту, гірських порід або інших матеріалів шляхом просочування та промивання водою, що часто призводить до збіднення верхніх шарів ґрунту на поживні елементи.
2. У технологічних процесах — метод виділення певних компонентів із твердої суміші (наприклад, руди) шляхом обробки їх розчинником (часто водою або розчинами кислот, лугів), який переводить цільову речовину у розчин.
3. У хімії та металургії — процес повільного руйнування або розчинення поверхні металу, сплаву або матеріалу під тривалою дією вологи та атмосферних опадів.