1. Технічний термін у будівництві та архітектурі, що позначає конструктивний елемент у вигляді виступу, зламу, різкої зміни напрямку лінії в плані споруди або її частини (наприклад, у фортифікаційних спорудах).
2. У геології та геоморфології — різкий виступ, уступ або злам у рельєфі місцевості, скелі, берегової лінії, утворений внаслідок тектонічних процесів або ерозії.
3. У переносному значенні — різке відхилення від основного напрямку, шляху або нормального ходу подій; несподіваний поворот, злам.