вивірення

1. Дія за значенням дієслова “вивіряти”; перевірка, уточнення, корегування чогось з метою досягнення точності, правильності або відповідності певним критеріям (наприклад, вивірення приладів, вивірення тексту).

2. Результат такої дії; стан чогось, що було вивірено, налагоджено або відкориговано.

Приклади:

Приклад 1:
Сенсом цього напряму є “вивірення” історії Києва виключно за археологією, точ- ніше за тими об’єктами, які там вдалося чи не вдалося знайти 896. Як ві- a 247 b Пізні українські житія св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”